православные песни

главная >> история >> история паломничества >> З історії паломництва
З історії паломництва

Поклоніння у дохристиянський період

Історія паломництва бере свій початок з дохристиянських часів. З огляду на це, вшановуються місця, відомі із Старого Заповіту, де Сам Господь являвся праотцям і пророкам.

Старозавітня історія стала прообразом Євангельських подій. Від сили в силу вів Господь Свій народ, готуючи основу для Свого явлення на землі в подобі Боголюдини. В книзі Буття ми читаємо, як Господь з’явився Ною и звелів йому будувати Ковчег (Буття 6; 8-22, 7;8;9).

Пресвята Трійця у вигляді трьох Ангелів відвідала Авраама у дубрави Мамре. (Буття 18;1-3)

На горі Моріа Авраам готовий був принести в жертву свого єдиного сина Ісаака; (Буття 22; 1-18).

Бог з’явився Іакову в вигляді Лествиці (Буття 28; 10-19), а Мойсею в Неспалимій Купині – кущі терену, який горів і не згорав; (Вихід 3; 2-5).

На Горі Сінай Мойсей спілкувався з Богом й отримав від Нього Скрижалі Заповіту (Вихід 19; 19-22), тут пророк Ілля перебував у печері, і його годував Ангел Господень (3 Книга Царств, 19).

Вшановуються могили праотців і пророків (в Яфі , наприклад, місце дома і гробниці праведної Тавіфи (Діян. 9, 36-41) й багато інших місць, які всі перелічені в довідниках і путівниках.

Господь посилав на землю Своїх пророків, а потім звелів створити Скінію Заповіту (Вихід 26) і Ковчег Заповіту, де Він буде перебувати (Вихід 25 8-22).

В часи царя Соломона Бог звелів побудувати храм в Єрусалимі (2 Параліпоменон 6; 1-2. 7; 16), де до самого Боговтілення народ Ізраїлю поклонявся Господу і приносив Йому жертви.

Розповідь про поклонництво юдеїв, в тому числі Святого Сімейства, ми зустрічаємо в Євангелії від Луки: „А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи” (Лк. 2, 41), тобто Сам Господь виконував стародавню заповідь.

Паломництво після Різдва Христового

З часу Боговтілення починається нова ера поклоніння Богу. Господь воскрес, але залишив нам Себе в таїнстві Святого Причастя. Це підтверджується словами Євангелія: „Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя, - і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною” (Ін.6; 54-57).

Ці слова підтверджують необхідність участі у Святих Таїнствах. У таїнстві Святого Причастя ми з’єднуємося з Господом, крім того, всі люди, які причащаються, з’єднуються між собою і, тим самим, приєднуються до Церкви, як до живого організму, главою якого є Ісус Христос.

Проща – це, передусім, внутрішня духовна праця. Душа, яка бажає Богоспілкування, може отримати його лише через Таїнства. В цьому досягається гармонія тіла, душі й духа, церковною мовою – благодать. А благодать – це присутність Самого Бога.



 

творческое объединение
"От сердца к сердцу"

расписание поездок

отчет